Податок на прибуток підприємств – це прямий податок, який сплачують організації зі свого прибутку. Він є загальнодержавним податком в Україні.
Платники податку на прибуток
Платниками податку є суб’єкти господарювання (резиденти), що здійснюють господарську діяльність в Україні та за кордоном, за виключенням юридичних осіб, визначених пунктом 4 та 5 статті 133 Податкового кодексу ( до них належать неприбуткові організацій та ті, що використовують спрощену систему оподаткування).
Платниками – нерезидентами є:
- юридичні особи, незалежно від організаційно-правової форми, які мають прибуток від діяльності на території України за винятком тих, хто має імунітет за міжнародними договорами чи дипломатичні привілеї;
- представництва нерезидентів, що діють на постійній основі, і отримують дохід від господарювання на території України, чи виконують представницькі функції для таких нерезидентів
Ставка податку на прибуток підприємств у 2016 році
У 2016 році ставка прибутку становить 18%. Її розмір зменшувався починаючи з 2011 року. Поточне значення було введено в дію 01 січня 2015 року.
Крім того, Податковим кодексом визначаються ставки оподаткування доходу підприємств та організацій, здійснюючих окремі види діяльності, а саме:
- 0% за окремими довгостроковими договорами страхування, а також за договорами недержаного пенсійного забезпечення;
- 0, 4, 6, 12, 15 або 20 % за доходами нерезидентів у випадках, визначених пунктом 1 статті 141 кодексу;
- 10% отриманого доходу від діяльності пов’язаної з випуском лотерейних білетів та здійснення відповідних розіграшів, а також азартних ігор з гральними автоматами.
Як розрахувати розмір податку на прибуток у 2016 році
Розмір податку, що необхідно сплатити за звітний період, визначається на основі розрахунку об’єкта оподаткування.
Об’єкт оподаткування – це прибуток, величина якого визначається коригуванням фінансового результату діяльності юридичної особи (прибутку або збитку) на основі національних стандартів бухгалтерського обліку та міжнародних стандартів фінансової звітності.
Перед нарахуванням податку фінансовий результат необхідно зменшити на розмір використаного резерву на оплату щорічних відпусток співробітників та інших витрат, пов’язаних з оплатою праці, а також на суму сплаченого єдиного соціального внеску.
Платники, які не використовують коригування фінансового результату на податкові різниці, збільшують його на суму коштів, яка була спрямована на ремонт та модернізацію основних засобів.
Фінансовий результат зменшується на розмір списаної дебіторської заборгованості за умови, що вона відповідає ознакам, визначеним п. 1 ст. 14 Податкового кодексу.
Податок, що необхідно сплатити, зменшується на суму податку на нерухомість за виключенням земельної ділянки. Якщо платник в звітному податковому періоді не мав прибутку або його розмір був меншим за розмір податку на нерухомість, то його залишок не переходить до наступного періоду.
Також платник має право зменшити фінансовий результат на розмір доходів:
- отриманих в результаті участі в капіталі інших платників податку, платників єдиного податку 4 групи;
- у вигляді дивідендів, що були отримані від платників податків, які здійснюють авансові податкові платежі .
Податок розраховує платник самостійно.
Звітний період для податку на прибуток
Звітними періодами є 3, 6, 9 місяців та один рік. Податкова декларація заповнюється наростаючим підсумком.
З цього порядку є виключення для окремих юридичних осіб, які мають право подавати декларацію один раз на рік. До них відносяться:
- нові підприємства (зареєстровані протягом року);
- виробники сільськогосподарської продукції;
- платники податку, річний дохід яких після вирахування непрямих податків становить менше 2000000 гривень.
Початок податкового періоду – 1-ий календарний день податкового періоду, кінець – останній його календарний день. Виключенням з цього порядку є визначення податкового періоду для :
- сільськогосподарських підприємств, що мають право на річний звіт (для них період розпочинається з 1 липня поточного року і триває до 30 червня наступного);
- для зареєстрованих платників у звітному періоді, початком такого періоду є дата реєстрації;
- для платників, що ліквідуються, датою закінчення податкового періоду є дата ліквідації.
Порядок сплати податку
Платники податків, які не мають права подавати звітність один раз на рік, зобов’язанні протягом 40 днів по закінченню звітного кварталу подати звіт. Строк сплата податку – 50 днів після закінчення звітного періоду.
Податок на доходи фізичних осіб
Платниками податку на доходи фізичних осіб є фізичні особи (резиденти та нерезиденти), які отримують доходи на території України.
Об’єктом оподаткування є будь-який дохід, нарахований платнику податку на протязі звітного періоду. До загального доходу включається:
- заробітна плата, нарахована і сплачена фізичній особі відповідно згідно трудового договору;
- винагороди, сплачені відповідно до цивільно-правового договору;
- дохід з продажу майна та немайнових прав (об’єктів інтелектуальної власності, авторські винагороди, право використання іншими особами нематеріальними активами);
- доходів за операціями з майном (відповідно до ст. 172 та 173 Податкового кодексу);
- дохід від передачі майна в оренду або лізинг;
- дохід, який був отриманий в минулих періодах, але не включений до розрахунку податку на дохід;
- заборгованість платника за цивільно-правової угоди, якщо сплинув термін позивної давності, та якщо сума перевищує 50% прожиткового мінімуму;
- прибуток від операцій з акціями та облігаціями;
- дохід від майна, отриманого у спадок чи в дарунок;
- кошти, отримані на відрядження, але невитрачених за призначенням та неповернутих в строк, визначений законодавством.
Всі платники податку зобов’язані подавати декларацію про своє майно та доходи відповідно до Податкового кодексу.