Єдиний податок належить до місцевих податків, що сплачується особами – суб’єктами господарювання, які обрали спрощену систему оподаткування. В 2016 році, законодавством встановлюється, що групи єдиного податку для фізичних осіб, можуть ними обиратися, в залежності від виду діяльності підприємця. Основними для таких осіб є три групи. Четверта група може застосовуватися до фермерських підприємств. Розглянемо кожну з груп окремо для того, зоб розуміти, яку краще групу, та для якої діяльності обрати.
Єдиний податок: 1, 2 та 3 групи
Першу групу можуть обирати лише ті фізичні особи-підприємці, які не наймають працівників, та діяльність яких зводиться до роздрібного продажу товарів на ринках чи наданні побутових послуг населенню. Сукупний річний розмір прибутку таких ФОП, не повинен перевищувати 300 тис. грн. Щоб обрати єдиний податок 1 групи, види діяльності підприємця не повинні бути іншим, ніж це зазначено у ст. 291.4 Податкового кодексу: дрібна торгівля на ринку, роздріб чи побутові послуги населенню.
Є суттєві відмінності між першою та другою групою єдиного податку. Так, для тієї фізичної особи, яка обирає другу групу єдиного податку, річний розмір доходу встановлено лімітом до 1 мільйону 500 тисяч гривень. На цій формі оподаткування заборонено займатися такими видами діяльності як:
- Посередницькі послуги з об’єктам нерухомості. Зокрема, купівля, продаж, обмін, оцінка.
- Діяльність, пов’язана із виробництвом ювелірних прикрас, а також їх постачанням та реалізацією.
- Продаж дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння, металів.
Для таких видів діяльності ФОП, можна обирати лише третю групу оподаткування. Що стосується 2 групи, то її мають право обирати підприємці, які здійснюють наступні види господарської діяльності:
- Надання послуг населенню та/або платникам податків – суб’єктам господарювання, неприбутковим організаціям.
- Виробництво і продаж товарів;
- Ресторанне господарство.
Обмеження лише полягають у неможливості наймати працівників кількістю більше, ніж 10 осіб для виконання роботи у даному підприємстві або у приватної особи.
Для приватного підприємця, сукупний дохід якого складає суму від півтора до 5 мільйонів гривень, законодавством передбачено справляння податку за спрощеною системою на третій групі. Третю групу єдиного податку можуть обрати також юридичні особи, якщо їх дохід, так само, не перевищує вищезазначену суму. Як підприємці, так і юридичні особи даної групи єдиного податку, мають право наймати необмежену кількість працівників (за бажанням та при необхідності).
Четверта група єдиного податку у 2016 році
До четвертої групи належать сільськогосподарські виробники, якщо частка їх виробництва за попередній податковий період становить не менше 75%. Проте, не всі юридичні особи – товаровиробники можуть претендувати на цю групу єдиного податку, оскільки законодавець зобов’язав господарства оформити земельну ділянку, яка знаходиться в їх користуванні чи власності, у відповідності до вимог закону. Особливістю для даної групи є те, що єдиний податок 4 групи для фермерських господарств розраховується, відповідно до об’єкту оподаткування. А для даної категорії підприємств це є площа сільськогосподарських угідь, які вони використовують в своїй діяльності.
Підставою ж для нарахування єдиного податку в Україні для осіб, що належать до 4 групи оподаткування, є дані державного земельного кадастру чи з реєстру речових прав. При цьому, важливим аспектом є саме належність права власності чи користування рілля, сіножаті чи пасовища на законних підставах юридичній особі – платнику податків.
Ставка єдиного податку
- Суб’єкти господарювання, що належать до третьої групи єдиного податку, сплачують їх в розмірі, що є процентом від отриманого доходу. Розмір процентної ставки залежить від того, чи є суб’єкт підприємництва платником ПДВ. Для них законодавець встановив 3% від отриманого у звітному періоді, доходу. Якщо податок на додану вартість включено до складу єдиного податку, тоді ставка податку складатиме 5 %.
- Єдиний податок для фізичних осіб 1-ї групи є фіксованою сумою, яка напряму залежить від розміру мінімальної заробітної плати, що встановлюється законом станом на 1 січня податкового року, та складає 10 відсотків від мінімальної заробітної плати, встановленої в Україні. Нарахування проводиться помісячно, незалежно від того, отримував підприємець у звітному місяці прибутки, чи ні.
- Ставка єдиного податку для підприємців 2 групи в 2016 році, також залежить напряму від суми встановленої мінімальної заробітної плати, та становить 20 відсотків від неї.
Отже, ФОП та юридичні особи, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачують податки на отримані доходи у відсотковому розрахунку, та у залежності від порядку сплати податку на додану вартість. Єдиний податок для фізичних осіб 1-ї групи, з ПДВ не кореспондується.
Порядок та термін сплати податків
Для кожного підприємця особливо важливим є своєчасна звітність. Така важливість викликана небажаними штрафними санкціями, які контролюючий орган застосовує до правопорушника. Для тих осіб, що обрали спрощену систему, податковим (для 1-ї, 2-ї та 4-ої груп) є календарний рік. Для третьої групи, звітним періодом є квартал. Для фермерських господарств починає враховуватися в звітний період лише той, що розпочався з дня державної реєстрації, та обліковується до кінця календарного року.
Важливо пам’ятати, що:
- Перша та друга групи, сплачують єдиний податок, шляхом авансового перерахунку коштів до 20 числа поточного місяця;
- Суб’єкти господарювання, що обрали третю групу єдиного податку, зобов’язані сплатити податки в десятиденний термін з моменту подання податкової декларації за квартал.
Якщо раптом так трапилося, що підприємець сплатив більше коштів податків, ніж це від нього вимагалося, він має право звернутися із письмовою заявою за перерахунком. На жаль, все частіше такі суперечки вирішуються у суді, а не добровільно.
Якщо ФОП другої групи єдиного податку не використовує найману працю, він має право на звільнення від сплати податків протягом 1 місяця в рік на час своєї відпустки. Також враховується в перерахунок у бік зменшення податки за період тривалої хвороби (понад 30 днів). Такі ж самі права мають підприємці на першій групі спрощеного оподаткування. З урахуванням того факту, що на першій групі, у підприємця відсутня можливість використовувати найману працю в своїй діяльності, так як це не передбачено чинним законодавством.
Підвищена ставка ЄП
Обираючи ту чи іншу групу єдиного податку, суб’єкту господарювання важливо визначитися, яку саме діяльність він буде провадити, якої мети бажає досягти. В залежності від розміру прибутків, підприємець має сплачувати або фіксовану суму податку, або процент від власних доходів. Наприклад, при обранні 3-ї групи, що є найбільш розповсюдженою практикою для тих підприємців, хто бажає використовувати в своїй діяльності найману працю без обмежень, або навпаки, не бажає сплачувати зайві кошти за періоди без прибутку, враховується чи є особа платником ПДВ, чи ні.