Навчальний візит до Латвії

З 15 по 22 лютого у Латвії з навчальним візитом перебувала делегація місцевих фінансистів з України.
Візит організовано у рамках співпраці Асоціації міст України та громад і Асоціації самоврядувань Латвії. Навчання було зосереджене на темі фінансів. Делегація АМУ складалася з заступників міських голів у питаннях фінансів та бюджету і керівників фінансових управлінь міських рад міст-обласних центрів Харкова, Полтави, Тернополя, Львова, Черкас, Одеси, Чернівців, Запоріжжя, Миколаєва.
Головна мета візиту – ознайомлення з досвідом Латвії щодо реформування місцевого самоврядування та децентралізації фінансів. Для всебічного висвітлення тематики до програми було включено лекції та зустрічі у органах центральної влади та самоврядуваннях різного рівня.
Перший день навчання проходив в офісі Асоціації, який розташований в центрі старої Риги, неподалік від резиденції Президента країни. Слід зауважити, що приміщення передано у власність Асоціації, таке рішення було прийнято відповідними органами кілька років тому завдяки сильному лоббі в парламенті та високому авторитету організації. Президент Асоціації самоврядувань Латвії привітав українську делегацію, побажав плідної роботи, розповів про діяльність організації. Латвійська Асоціація місцевих і регіональних самоврядувань має право представляти інтереси своїх членів у переговорах з Урядом, її членами є 7 головних міст, 51 невелике місто, 26 районів, 401 сільський муніципалітет, 39 об’єднаних муніципалітетів (створених в процесі реалізації адміністративно-територіальної реформи). Головна мета діяльності – розвиток муніципальної політики в Латвії, сприяння розв’язанню проблем муніципалітетів, захист інтересів місцевого самоврядування. Найвищим керівним органом є Конгрес Асоціації (збори), який проводиться щонайменше раз на рік. У період між зборами рішення приймає Дума Асоціації, яка збирається щоквартально. До її складу входять 118 представників від різних рівнів самоврядувань. Адмініструє діяльність Асоціації Правління, до якого окрім Голови Асоціації, входять голови постійних комітетів та інші представники. На Правління покладено завдання щодо інформування Сейму (парламенту), Уряду, інших інституцій державної влади про позицію та вимоги Асоціації, підготовка проектів законодавчих і нормативних актів, міжнародна співпраця. В Асоціації діють 5 комітетів – фінансів та економіки, освіти та культури, з питань соціального захисту та охорони здоров’я, регіонального розвитку та співпраці, з технічних питань. Виконавчим органом Асоціації є адміністрація. Її структура, склад та фонд зарплати затверджується Радою. В даний час тут працюють 28 осіб. Асоціація місцевих і регіональних влад Латвії є засновником Навчального Центру для працівників місцевого самоврядування, який діє з 1993 року; видає власний журнал “LOGS”(„Вікно”); координує діяльність Консультаційного Центру. Важливим досягненням Асоціації самоврядувань Латвії (АСЛ) у справі захисту інтересів самоврядування є створення системи переговорів з Урядом. З 1994 року принципи взаємовідносин самоврядувань та Уряду закріплені Законом про місцеве самоврядування. Стаття 86 цього Закону передбачає узгодження між самоврядуваннями та Урядом законопроектів та проектів постанов Кабміну, які стосуються питань діяльності самоврядування. Процедура переговорів встановлена Постановою Уряду і визначає теми переговорів, часовий графік та обов’язки обох сторін. Переговори проводяться регулярно і в них беруть участь всі міністерства. Протоколи переговорів розглядаються та затверджуються на засіданні Уряду. Протокол узгоджень та розбіжностей додається до всіх законопроектів, які Уряд подає до Сейму. Найбільш важливими є переговори АСЛ з Міністерством фінансів. Протокол за їх результатами подається в парламент разом проектом Державного бюджету.
З лекцій, які прочитали експерти Асоціації, ми дізналися про систему місцевого самоврядування в Латвії, функції та компетенції органів місцевого самоврядування, взаємовідносини з центральною владою, систему місцевих фінансів та систему вирівнювання фінансів місцевого самоврядування. Окрема увага була приділена актуальним питанням самоврядування у період реалізації адміністративно-територіальної реформи.
Весь наступний день делегація провела у Єлгаві – районному центрі, який знаходиться на відстані 40 км від Риги. Під час зустрічі у районній раді її керівники розповіли про повноваження райради, планування розвитку району, поточні проекти, принципи формування та виконання районного бюджету. Районна рада є самоврядуванням другого рівня і утворюється з голів 15 самоврядувань, які знаходяться на території району. А її власні функції передбачають участь в системі громадянської оброни, організацію послуг громадського транспорту, представництво в лікарняній касі, методологічний супровід освіти. Також районна рада створює та утримує соціальні установи для сиріт, бездомних, старших людей. На ці цілі кошти передає держава та самоврядування.
Районний рівень самоврядування в Латвії має досить невеликий спектр повноважень (серед яких й делеговані державою) та функцій. Відповідно й бюджет формується з асигнувань від дотацій, розрахунків з самоврядуваннями та плати за певні види послуг. Левова частка районного бюджету – трансферні кошти на виплату заробітної плати вчителям, розвиток системи освіти, соціальні програми. Також з районного бюджету фінансується культура, спорт, співучасть у спільних проектах.
Після повного впровадження адміністративно-територіальної реформи районний рівень самоврядування буде ліквідовано. Залишаться два види – великі міста та новостворені самоврядування (укрупнені самоврядування міста плюс сільські волості).
Того ж дня українська делегація відвідала сільський муніципалітет Янсвірлаука, який знаходиться в Єлгавському районі. Останніми роками село дуже активно розвивається, головним чином за рахунок участі у великій кількості європейських проектів. Так тут працюють освітній творчий центр для дітей, соціальний центр (з дитячим садочком та спеціальною службою для пенсіонерів). Готується до відкриття культурний центр для російськомовного населення. Активна позиція голови муніципалітету та команда небайдужих людей за кілька років змогли відродити занепадаюче село, перетворити його на квітуче й доглянуте.
Програма третього дня візиту була присвячена зустрічам з представниками центральних органів державної влади Латвії. Перша лекція відбулася в приміщення Асоціації і була присвячена адміністративно-територіальній реформі. Лектором виступив Директор Департаменту місцевого самоврядування Міністерства регіонального розвитку та місцевого самоврядування. Ми дізналися по мету і цілі реформ, а також головні її принципи. Окремий інтерес та багато запитань викликала система фінансового стимулювання до злиття та підтримки новоутворених муніципалітетів. Після реформи, яка розпочалася у 1998 році і остаточно вступить в силу з проведенням місцевих виборів у червні цього року, у Латвії діятимуть самоврядування у 9 республіканських містах та 109 об’єднаних муніципалітетах (нині - 7 міст та 26 районів, в яких 515 муніципалітетів). Також Уряд розглядає проект утворення 5 районів розвитку, в яких діятимуть представництва державної влади. Але рішення Сейму з цього питання ще не прийнято.
Дуже цікавим для фінансистів з українських міст було спілкування з представниками Міністерства фінансів Латвії. Перша лекція, яку провела Директор Бюджетного Департаменту, була присвячена системі бюджетів у Латвії та принципам бюджетного процесу. Так консолідований державний бюджет складається з консолідованого бюджету центрального уряду (основний та спеціальний бюджети) та консолідованого бюджету самоврядувань (основний та спеціальний бюджети). Ми дізналися про систему формування бюджету. Самоврядування складають, затверджують та виконують свій бюджет самостійно і цей процес є прозорим. Фінансову ревізію річного звіту виконують аудиторські фірми, присяжні ревізори та держконтроль. Лектор детально розповіла своїм колегам про доходи та витрати місцевих бюджетів, про джерела надходжень та напрями витрат, пор фінансування делегованих державою повноважень та цільові дотації з державного бюджету. Окрема увага була приділена структурі податкових доходів місцевих бюджетів. Друга лекція в Мінфіні розкрила тему функціонування Фонду вирівнювання фінансів. Законодавство Латвії встановлює порядок, в якому здійснюється вирівнювання фінансів самоврядувань для створення рівних можливостей для виконання встановлених законом функцій з врахуванням соціально-економічних відмінностей між самоврядуваннями. Відповідний закон було прийнято у 1998 році. Він діє й зараз. Лише 7 міст ( в тому числі й Рига) є донорами Фонду вирівнювання, всі інші самоврядування – реципієнтами. Також кошти у Фонд надає державний бюджет. З урахуванням адміністративно-територіальної реформи Мінфін розробив новий закон, але за наполяганням Асоціації самоврядувань він не був прийнятий. Тому з введенням реформи будуть внесені зміни у діючий закон. Дуже приємно було чути в Мінфіні, що Асоціація може суттєво вплинути на рішення державних органів влади для захисту інтересів місцевого самоврядування. Також у лекції було розкрито теми муніципальних позик (довгострокових та короткострокових), гарантій під боргові зобов’язання та стабілізації фінансів самоврядування та нагляд за фінансовою діяльністю самоврядувань.
Четвертий день візиту українська делегація провела у Міській Думі Риги. Представник відділу протоколу провів невелику екскурсію будинком Думи, розповів про принципи формування депутатського корпусу, структуру Думи, діяльність депутатських комісій. Ми також дізналися про історію самоврядування столиці Латвії. Про формування бюджету та звітність у самоврядуванні Риги розповіли своїм українським колегам представники фінансового департаменту столиці. Вони детально зупинилися на бюджетному процесі, контролі, доходах та витратах, інвестиційних коштах. Одним з болючих питань, як стало зрозуміло, є внески Риги у Фонд вирівнювання. За 13 років ця сума зросла у 6 разів ( з 9,5 млн. Лат до 52,7 млн. Лат). До речі у період візиту проходило прийняття бюджету у Ризькій Думі. Зважаючи на фінансову кризу та з метою недопущення зменшення соціальних витрат депутати прийняли рішення не включати в міський бюджет витрати на внески до Асоціації. Їх аргументом було, що АСЛ недостатньо захищає інтереси Риги при формуванні Фонду вирівнювання. Тему залучення коштів у розвиток інфраструктури міста розкрили представники Департаменту розвитку Риги на прикладі реалізації Європейських проектів розвитку дорожньо-транспортної мережі. Завдяки отриманню Єврокредиту був добудований (розпочатий до 1990 року) мостовий перехід через Даугаву, який став елементом крупної транспортної розв’язки у трьох рівнях, що буде запущено в дію у 2011 році. Місцеві фахівці розповіли, що розвиток доріг є одним із пріоритетів Європейського Союзу для Латвії. Тому в даний час у Ризі будується кілька шляхопроводів, ремонтуються та прокладаються нові вулиці.
На завершення четвертого дня делегація Асоціації міст України та громад була запрошена до Посольства України в Латвійській Республіці, де відбулася зустріч з Послом.
Останній робочий день навчального візиту ми провели у місті Валмієре, яке розташоване на відстані 110 км від Риги. В місті проживають 27 тисяч осіб, міська дума складається з 13 депутатів. Валмієре є прикладом успішного міста, одним з донорів Фонду вирівнювання. Про місто, його історію, стан економіки та перспективи розвитку розповів Голова думи (мер). А детально про формування та виконання міського бюджету наші фінансисти розмовляли з фінансовим директором самоврядування Валмієре. Завдяки залученню коштів європейських проектів в місті реалізовано багато соціальних проектів. До прикладу слід назвати мережу точок доступу до Інтернет, будівництво школи, загальної бібліотеки, футбольного стадіону та олімпійської школи. Також із залученням європейських проектів проведено ремонт тепломереж, водного господарства, проводиться ремонт доріг та вулиць, благоустрій парків тощо. Європейські проекти реалізуються на умовах спільного фінансування з коштів самоврядування, державного бюджету та Європейських фондів.